Інформаційні хвилинки "Діти-втікачі: чому неповнолітні залишають дім?"

У Малофонтанському опорному закладі пройшли інформаційні хвилинки на тему: "Дти -втікачі: чому неповнолітні залишають дім?"

Згідно листа Головного управління Національної поліції в Одеській області від 24.10.2022 року №3/3069 "Про усунення причин та умов, що сприяють зникненню неповнолітніх" вчителі Малофонтанського ОЗО провели інформаційні хвилинки на дану тематику.

Діти досить часто втікають з дому, навіть зовні благополучного. Достеменних даних щодо чисельності дітей-втікачів немає.

Втечі з дому сприяє особливий збіг виховної родинної ситуації та особистісних якостей дитини. Особливість виховної ситуації полягає у невідповідності батьківських уявлень щодо дитини реальному стану дитячої особистості. Дітям, схильним до втечі з дому, як правило, властиві надтовариськість і недостатнє відчуття соціальної дистанції. Опинившись серед чужих людей, такі діти не відчувають тривоги, легко звертаються до дорослих за допомогою, швидко привчаються брехати й жебракувати.

Намагання втекти з дому "на знак протесту" більш характерні для дітей у віці 10-12 років. У цей період особистісного розвитку психологічний клімат родини набуває для дитини величезного значення. Дискомфорт у взаєминах дитини, яка прагне дорослості, з батьками, які вперто цього не визнають, сприймається дуже болісно. Для дітей цього віку типовим є прагнення протиставити свої судження і смаки батьківським. Зазвичай сварки провокують розходження у музичних і косметичних пристрастях, манері вдягатися, висловлюватися. Водночас частішають і більш гострі за суттю конфлікти: з ким дружити, коли повертатись ввечері додому тощо. І тоді втеча з дому перетворюється на своєрідний "маніфест", за яким дитина ніби проголошує себе самостійним членом суспільства.

Поради батькам:

Якщо дитина пішла з дому не шукайте проблему назовні - "заманили друзі", цікавиться подорожами. Дитина пішла, тому що їй погано. Найчастіше погано саме і сім'ї. Зрозуміло, більшість збігає не від хорошого життя. Але найчастіше поведінка дітей абсолютно незрозуміла. 

Виявляються два типи сімей, в яких виросли "бігуни". З повних сімейних союзів матеріально забезпечних і прямо погано впливають на дитину: перший - із споживчим стилем виховання, де матеріальне благополуччя поєднувалося з повною бездуховністю, і другий - з відсутністю - емоційних контактів батьків з дітьми, нормальних, теплих взаємин. 

Сприятливі відносини в сім'ї, зазвичай переносяться і в навчальну (діяльність) групу. Учні з таких сімей куди легше будують гарні взаємини зі своїми однолітками. Чому буває так?

Причин, що спонукають дитину з благополучної сім'ї вибрати "свободу" безліч:

- ревнощі;

-романтика;

- образа;

-дружба з поганою компанією;

Що робити ?

Пам'ятайте, що найбільш позитивний вплив на виховання надають дідусі та бабусі, навіть якщо батьки в розлученні, забороняти спілкуватися з ними не можна. 

Сходіть в школу і попередьте педагогів і адміністрацію про те, що трапилося.

Ні педагогам, ні батькам не слід випитувати в дитини про причини втечі:дитина не знає справжню, глибинну причину. Зовнішня причина (сварка з батьками, образа в школі, несправедливість)- тільки привід , що послужив поштовхом до втечі. 

Догляд дитини - це серйозний показник глибинного неблагополуччя в сім'ї, пояснити суть якого може тільки фахівець.

Тому, зустрівши дитину, необхідно звернутися до психолога. інакше втечі з дому повторяться, і, в кінцевому підсумку, можуть призвести до більш серйозних наслідків (протиправні вчинки дітей використовує в своїх цілях злочинний світ)

ЛЮБІТЬ ДІТЕЙ!

Але любов має бути світлою і розумною.