Методичні рекомендації класним керівникам

Методичні рекомендації

щодо планування виховної діяльності    класного керівника  навчального закладу у світлі концептуальних засад  «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України»

Дані методичні рекомендації є спробою допомогти     педагогам виробити нові підходи до планування виховної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах у світлі концептуальних засад. 

  Розробки допоможуть заступникам директорів з виховної роботи, педагогам-організаторам, класним керівникам зробити процес планування результатом творчої співпраці всіх суб’єктів виховної діяльності.

ЗМІСТ

        Передмова

1. Планування виховної роботи класного керівника

1.1.Аналіз виховної роботи за минулий рік.

1.2.Цілі та завдання виховної діяльності.

1.3.Психолого-педагогічна характеристика класу.

1.4.Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

1.5.Індивідуальна робота з учнями.

1.6.Робота з батьками.

1.7.Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

ПЕРЕДМОВА

     Робота класного керівника буде успішною та результативною тільки за умови раціонального планування, яке дасть змогу вчителю поєднати перспективні завдання з конкретними завданнями на семестр, потребами та інтересами конкретного класного колективу, віковими особливостями учнів. План роботи має бути структурованим, методично обґрунтованим, охоплює діяльність усіх учасників навчально-виховного процесу (класний керівник, учителі - предметними , педагог-організатор, бібліотекар, соціально-психологічна служба, адміністрація, учні, батьки). Структура плану виховної роботи класного керівника затверджується на методичному об'єднанні класних керівників протоколом. Основні напрями виховання сплановані відповідно до «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Концепції виховання дітей та молоді у національній системі виховання, Концепції громадянського виховання, Державної національної програми «Освіта. Україна ХХІ століття», Національної доктрини розвитку освіти, Концепції превентивного виховання дітей і молоді, Концепції національно- патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої Наказом МОН України від 16.06.2015 №641. Планування класних керівників має відображати пріоритетні напрямки виховної роботи навчального закладу: формування особистих рис громадянина України, національної свідомості та самосвідомості учнів, виховання духовної культури особистості, виховання поваги до Конституції, державних символів та законодавства України, збагачення народних традицій, звичаїв; утвердження принципів загальнолюдської моралі на основі відновлення історичної пам'яті, розвитку природних обдарувань дитини; забезпечення повноцінного фізичного розвитку учнів, охорони та зміцнення здоров'я; доцільне використання можливості позашкільних навчально-виховних закладів для організації позакласної та позашкільної роботи; створення умов для успішної превентивної роботи. Тематика спілкування з учнями планується на семестр, однак поточні події у класі, школі, населеному пункті чи в державі можуть підказати тему, не заплановану раніше, тому план потрібно періодично коригувати. Класний керівник повинен урізноманітнювати спілкування з учнями, пов'язувати його з життям класу та запитами батьківської громадськості. Партнерський підхід, залучення учнів та батьків до планування роботи в класному колективі, урахування інтересів та здібностей дітей, співпраця з громадою та позашкільними закладами освіти дозволить класному керівнику досягти максимальних результатів.

 1.1. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

 Планування, як правило, розпочинається з аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування за минулий навчальний рік. Аналіз – один із найбільш складних і, разом з тим, один із найважливіших етапів управлінської діяльності адміністрації загальноосвітнього навчального закладу. Чим глибший аналіз, тим правильніше і конкретніше будуть поставлені цілі та завдання виховної діяльності на новий навчальний рік. А відповідно, чим конкретніші завдання, тим оптимальніше буде здійснено вибір змісту та форм виховної діяльності. Отже, метою аналізу є оцінка досягнень виховного процесу за минулий навчальний рік, прогнозування шляхів подальшого розвитку учнівського колективу та обґрунтування цілей і завдань на новий навчальний рік. В аналізі роботи доцільно відобразити такі аспекти:

А) результати виховної роботи (рівень вихованості, соціальності учнів тощо);

Б)характеристика змін, що відбулися в учнівському колективі(розвиток стосунків між учасниками педагогічного процесу, зміцнення зв’язків і традицій);

В)реалізація поставлених виховних завдань(які з них вирішено і як, що і як вплинуло на їх вирішення, причини невиконання запланованого);

Г) аналіз проведеної роботи щодо пріоритетних напрямків роботи школи, результати й організація діяльності, досягнення, недоліки та їх причини.

1.2. Цілі та завдання виховної діяльності.

Головною метою виховання, як зазначено в «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України» є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Визначена мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу. Завдання мають відповідати  таким вимогам:

• випливати з аналізу роботи класу за минулий рік;
• бути конкретними й реальними для виконання;
• охоплювати всю сплановану роботу з учнями;
• враховуватися при плануванні методичної роботи і контролю за виховною роботою та при складанні всіх інших планів і первинних документів.

        1.3. Психолого-педагогічна характеристика класу.

      Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; роз­виток самоврядування тощо. Класний керівник може використати Орієн­товні питання для складання характеристики класу.

     Орієнтовні питання для написання характеристики класу.

1. Загальні відомості про клас.

Кількість учнів (хлопців, дівчат), їх характеристика за віком, соціальний склад сімей.

2. Згуртованість класу.

Дисциплінованість і культура поведінки учнів. Наявність груп у класі, взаємини між ними. Чи люблять учні разом проводити час, працювати чи розважатися у школі чи поза нею? Прояви дружби між хлопцями. Наявність у класі кругової поруки і як вона виявляється, чи відчувають учні потребу у зустрічах поза уроками?

3. Організованість класу.

Здатність учнів самим організовуватись на виконання колективних справ, уміння розподіляти між собою обов’язки. Чи вміють учні уважно вислухати один одного (на зборах, на перерві, під час виконання доручень)? Уміння прислухатися до рішень органів учнівського самоврядування і розпоряджень його уповноважених.

4. Громадська думка у класі.

Національна та громадська свідомість учнів, їх інтерес до громадського життя і участь у ньому. Які вчинки своїх товаришів учні схвалюють, а які засуджують? Наявність чи відсутність розходжень між словами і вчинками учнів.

5. Характеристика взаємин у класі.

Що лежить в основі взаємин між однокласниками: місце проживання, спільне навчання, інтереси, місце за партою, увага один до одного, взаємодопомога? Вимогливість до себе і своїх товаришів, уміння пробачати друзям недоліки, толерантність у взаєминах. Ставлення класу до активу, відмінників, лідерів, невстигаючих, дезорганізаторів, учнів з фізичними вадами. Типові випадки порушення дисципліни, їх причини та заходи впливу на порушників класу.

6. Актив класу.

Склад активу, його авторитет. Ставлення активістів до учнів. Виконання розпоряджень активу однокласниками. Чи є в класі неформальні лідери? Їх характеристика.

7. Зв'язок класу з іншими класами.

Зацікавленість учнів класу життям школи та інших класів. Виконання класом загальношкільних доручень (постійно, епізодично). Зв'язок класу з іншими класами (шефство, спільні справи). Участь класу у загальношкільній діяльності.

8. Висновки та пропозиції.

Загальна оцінка класу, найбільш позитивні і негативні складові його життя. Пропозиції щодо направленості на майбутнє.

 1.4. Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

 Класний керівник має розумітися на тому, що сучасний зміст виховання є науково обґрунтованою системою загальнокультурних і національних цінностей, що характеризують ставлення особистості. Планувати виховну діяльність класний керівник має відповідно до розроблених змістових ліній та виховних досягнень, зазначених розділі V «Зміст виховної діяльності»  «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України», проявляючи ініціативу, гнучкість, творчий підхід. Щоб зацікавити дітей та допомогти розкрити їм свої потенційні можливості, нахили і здібності, потрібно варіювати форми і методи виховної діяльності, враховуючи реальні потреби учнівського колективу та батьків.

                                                Орієнтовне планування  виховної діяльності

      Орієнтовне планування поділяється на два напрямки:

1.Загальношкільні форми виховної діяльності ( є спільними для всіх учасників навчально-виховного процесу). Адже виховний процес здійснюється як в урочний, так і в позаурочний час.

2. Класні форми виховної діяльності, які планує класний керівник з учнями. Прануючи тематику виховних годин, слід враховувати особливості конкретного класного колективу, рівень вихованості,  індивідуальну тему для самоосвіти класного керівника, вікові особливості учнів. Доцільно проводити анкетування учнів та батьків з метою вивчення нахилів та інтересів дітей та учнівської молоді.

До  реалізації загальношкільних форм діяльності залучається весь педагогічний колектив за методикою КТД.

 У колонці «Класні форми виховної діяльності» орієнтовне планування  для роботи з певним класом.

 1.5. Індивідуальна робота з учнями.

          Діяльність класного керівника спрямовується на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів,  по­шук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впли­ву на кожного школяра.

Основними напрямами індивідуальної роботи класного керівника з уч­нями є:

      -   вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і про­цесу їх розвитку;

 -   встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною;

 -   створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реаль­них і потенційних можливостей учнів, задоволення соціальне цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів;

 -   вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та со­ціального здоров’я учнів;

 -    розв’язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу;

 -  надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адап­тації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами;

 -   профілактична робота з учнями «групи ризику»;

 -  взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивіду­альної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільне корис­них ініціатив учнів;

 -  сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизначення і та саморозвитку;

 -  діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня,  облік їхніх особистих досягнень.

     Під час розробки плану класний керівник може використати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, скла­дання індивідуальних характеристик вихованців, визначення разом із вихованцем та його батьками найближчих перспектив розвитку, індивідуальні консультації та бесіди, педагогічний консиліум, створення ситуацій успіху та вибору.

Індивідуальна робота з учнями.

 1.6. Робота з батьками

Важливе і відповідальне завдання  класного керівника - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу.  Напрями діяльності класного керівника з батьками:

вивчення сімей учнів;

педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідності з віковими особливостями дітей, цілями та завданнями навчально-виховного процесу, конкретними проблемами, що виникають у ході спільної діяльності вчителя і батьків;

забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу;

педагогічне керівництво діяльністю батьківського самоврядування;

індивідуальна робота з батьками ;

інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів;

Заходи, спрямовані на тісну співпрацю з батьківськими колективами  навчальних закладів

Педагогізація батьків( примірна тематика).

Теми обирають класні керівники відповідно до мети виховання учнівського колективу.

Є теми, які  є обов,язковими для всіх класних колективів

 1.7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі.

      Під час дослідження процесів, що відбуваються в класі, класному ке­рівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колекти­ву, як:

          - організація соціально значущої спільної діяльності;

          - наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;

          - активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

          - стан емоційно-психологічних відносин;

          - стан ділових відносин;

          - наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;

          - розвиток учнівського самоврядування.

         За потребою напрямки «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі» визначаються для кожного  колективу окремо, відповідно тематиці виховної роботи та цілям виховання.                            

 Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі

           Крім основних розділів, у план виховної роботи можуть бути вклю­чені різноманітні додатки. Відповідно до традицій планування у конк­ретному навчальному закладі цей документ може містити інформацію про батьків, їх участь у життєдіяльності класу, відвідування ними батьківських зборів, відомості про сім’ї та учнів, інтереси та захоплення ос­танніх, їх зайнятість у позаурочний час, дані про результати педагогіч­них спостережень та психолого-педагогічної діагностики, про учнівське самоврядування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» затверджені  наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

           2.  Рекомендації до планування роботи класного керівника   навчального закладу системи загальної середньої освіти лист    МОН України  від 14.08.08 р.  № 1/9 - 520 .